21 БЕРЕЗНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЛЮДЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА

21 БЕРЕЗНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЛЮДЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА
Генеральна Асамблея ООН у 2011 році прийняла рішення щороку 21 березня відзначати Всесвітній день людей із синдромом Дауна і запропонувала всім державам-членам ООН, відповідним організаціям системи ООН, іншим міжнародним організаціям, громадянському суспільству, включаючи неурядові організації, відзначати цей день, щоб інформувати суспільство про це захворювання.
Дата 21 березня не є випадковою, адже синдром Дауна спричинений тим, що у 21-й парі хромосом люди із цією генетичною аномалією мають замість двох три хромосоми. Синдром Дауна є однією з форм вродженої генної патології, розповсюдженої в усьому світі. Першим в кінці ХІХ століття на це генетичне захворювання звернув увагу англійський лікар Джон Ленгдон Даун, тому від його прізвища і походить назва цієї хвороби. Імовірність народження дитини з синдромом Дауна збільшується з віком матері та меншою мірою, але все-таки залежить й від віку батька. Одним із факторів ризику є також близькоспоріднені шлюби. Як свідчить статистика, кожна 700-та дитина народжується з синдромом Дауна, що не залежить від раси, місця проживання, способу життя або соціального становища батьків. Люди з цією аномалією мають менші пізнавальні здібності, які коливаються від легкого до середнього розумового відставання. Вони навчаються із застосуванням відповідних методик і можуть розвиватися в інтелектуальному плані. Народжені з синдромом Дауна діти можуть навчитися не тільки самообслуговуванню, але й читати, рахувати, писати та виконувати різну нескладну роботу.
Згідно з дослідженнями вчених, якщо з раннього дитячого віку надавати цим людям адекватний доступ до медичного обслуговування, програм інклюзивної освіти і занять спортом, їхні розумові здібності та фізична форма значно покращуються. Вони можуть працювати та нормально функціонувати у суспільстві. Середня тривалість їхнього життя вже досягла понад 60 років, хоча ще кілька десятиліть тому вона складала лише 25 років. Синдром Дауна є невиліковним, людюм з цим синдромом потрібен доступ до якісної медицини. Для дітей з синдромом Дауна життєво важливою є рання діагностика і втручання лікарів. Інклюзивне навчання (у класах з іншими дітьми), любов і турбота батьків, адекватне ставлення оточуючих здатні інтегрувати таких людей у суспільство. Інклюзивна освіта вже діє в Україні. Однак, нашому суспільству ще треба вчитися сприймати особливих людей як рівних, надавати їм можливості жити й працювати.

Вам також може сподобатися...