Кожен знає: сім’ї нема без дитини,
Дочка, синочок – це зірочки милі,
Щирість усмішок, цікаві питання,
Ніжні обійми ще з самого рання.
Дітки, мов квіточки линуть до сонця,
До мами, до тата, до теплого слова,
До доброго погляду, ласки, любові.
Кожній дитині б такої долі !!!
Шкода, що так багато діточок самотніх,
В них батьківська любов і ласка в мріях,
Дарма, що сироти! Дітей чужих немає!
Є безліч крайніх хат, а хто бажає,
Прийняти, зрозуміти, полюбити…
Життя своє та дитинки змінити.
Є страх? Забудь, він зразу пропаде,
Як тільки донечка, синочок в обійми попаде!