Торгівля людьми: міф чи реальність.
Торгівля людьми: міф чи реальність.
В рамках інформаційної кампанія «16 днів проти гендерно-обумовленого насильства», яка проводиться щороку і триває з 25 листопада – Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок до 10 грудня – Дня прав людини проведено анкетування серед учнів 8-11 класів загальноосвітніх шкіл Луцька «Торгівля людьми: міф чи реальність?» Тема вибрана не випадково, адже 2 грудня щорічно відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. Довідково: 2 грудня 1949 року Генеральна асамблея ООН прийняла Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатації проституції третіми особами.
До проведеного анонімного анкетування долучилося 113 дітей, віком від 14 до 16 років.
На питання «Чи існує рабство в ХХІ столітті?» 75% дітей відповіли ствердно, 5% цей факт заперечили, та 20% не знають відповіді на це питання.
48 % опитаних зазначають, що торгівля людьми існує в Україні, 10 % осіб це не підтверджують, значна частина опитаних (40 %) не знають, чи таке явище існує, і 4 % зазначають, що ми живемо у демократичній державі з чіткими законами.
Торгівлю людьми опитані асоціюють з: викраденням людини і продажом за великі гроші – 15%, способом заробітку грошей за рахунок приниження людини, незаконною підпільною торгівлею людьми без документів – 13%, приниженням людей, використанням їх у власних цілях – 11%. Проте 10 % опитаних відповіді не дали, або ж не знають з чим асоціювати торгівлю людьми.
30% опитаних ототожнюють поняття «торгівля людьми» і «рабство», проте 33% вказують, що це різні речі, і 37% зазначає, що рабство – це смерть, а торгівля – прибуток.
На питання «Як можна боротися з торгівлею людьми?» 17% опитаних дали відповідь, що потрібно повідомляти у поліцію, різні служби, неурядові організації. 12 % зазначили, що одним із методів боротьби з торгівлею є уважне ознайомлення з контрактом при виїзді за кордон (на роботу, навчання), проте 4% дітей зазначили, що з таким явищем боротися неможливо, тому що все одно існують підпільні організації з продажу людей.
Попри усю небезпеку працевлаштування за кордоном, 51% опитаних вказали, що поїхали б на роботу за кордон за чітких умов контракту, 30% дітей – не поїхали б. Виявлено також 2% дітей, які поїхали б за кордон, незважаючи ні на що, якщо пообіцяють великі гроші.
